Я сидела на шумной улице, с одной рукой сжимая закладку дистиллята ТГК, а в другой у меня были деньги, чтобы ее купить. Мой кумар начинался уже тогда, когда я представляла, как скользну кумара по облакам, забывая обо всем на свете.
Когда я купила дистиллят, я не могла поверить своей удаче. Я хотела только одного - вмазаться в эту красоту не бодяженного трипа и отпустить всю реальность. И тут же, не дожидаясь, я решила засунуть закладку прямо в ароматизированную жидкость, которую можно было получить только из надежных источников.
Когда я употребила эту вещь, эффект был невероятен. Мир вокруг меня словно распался на миллионы крошечных разноцветных кусочков, и я могла видеть каждый из них. Я забыла о своих проблемах и просто улетела, проникнув во все уголки своего воображения. Это был настоящий кайф, который никакие слова не смогут передать.
Каждая клеточка моего тела ощущала каждую нотку этого трипа, и я была полностью погружена в мир фантазий и галлюцинаций. Мои мысли перемешивались с цветами и звуками, и я не могла отличить реальность от грез.
Внезапно, мне пришла в голову мысль о том, что я хочу еще. Я хотела увидеть, что еще может предложить мне этот мир наркотиков. Мне нужно было что-то новое, что-то, что еще больше расширит мои границы воображения.
И я решила попробовать LSD. Прочитав о нем в интернете, я узнала, что это еще более сильный и красочный трип. Мне нужно было отличное качество, чтобы не испортить свой опыт, поэтому я обратилась к проверенным друзьям, чтобы они впарили мне настоящий LSD 25.
Когда я получила свою порцию, я уже не могла дождаться, чтобы попробовать ее. Я забралась на крышу высотного здания и сделала свой первый шаг в этот потрясающий мир. Цвета стали еще ярче, звуки слились с каждым движением, и я ощущала себя частью каждой молекулы вокруг.
Я шледила по крышам зданий, чувствуя себя свободной, словно птица в небе. Моя душа покинула мое тело, и я стала воплощением самой красоты и свободы. Я была одновременно везде и нигде, все ограничения исчезли, и я могла плыть в этом океане галлюцинаций бесконечно.
Но в то же время, я осознавала, что это не может длиться вечно. Это было только временное погружение в мир наркотиков, а реальность обязательно вернется. Но мне было все равно, потому что я знала, что в любой момент я смогу снова вмазаться и окунуться в эту безграничную красоту.
Так и проходили мои дни, шледя по облакам кумары и трипуя на разные закладки. Я стала зависима от этого ощущения свободы и красоты, которые мне давали эти наркотики. Я уже не могла представить свою жизнь без них, потому что они дарили мне то, чего я никогда не могла найти в реальном мире. Этот мир стал моим убежищем, в котором я могла уйти от проблем и забот на неопределенное время.
Но каждая история имеет свою цену. Я постепенно поняла, что я теряю себя в этом мире. Я стала шледить, не только по облакам кумары, но и по бездорожью депрессии и отчаяния. Наркотики перестали давать мне ту самую свободу, они лишь временно утешали меня, а в остальное время я лишь мучилась от отсутствия них.
И я осознала, что я совершила огромную ошибку, поддавшись искушению наркотиков. Я уже не хотела шлендить между двумя мирами, я хотела вернуться в реальность и исправить свои ошибки.
Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!
Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.
Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.
Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.
Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.
- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?
Тип поковиркався та відповів:
- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?
А я йому:
- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.
Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.
Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.
- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!
А я засварив його:
- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?
Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"
Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.
Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.
- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?
І я відповідаю:
- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.
Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.